Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 17 жовтня 2026 року повідомив, що в окупованих Олешках Херсонської області близько 1700 людей залишаються заблокованими. За його словами, єдина дорога, якою можна виїхати з міста, замінована та контролюється російськими ударними безпілотниками, а річка поблизу також замінована, тому спроба полишити місто напряму загрожує життю. Це перетворює гуманітарну кризу в загрозу, що стосується кожного українця та потребує міжнародної реакції.
Масштаб лиха та тривалість блокади
В Олешках і районі поблизу можуть залишатися приблизно 200 дітей. Востаннє постачання продовольства здійснювалося наприкінці травня 2026 року, тож понад чотири місяці мешканці не мають системної гуманітарної допомоги. У лікарні повністю закінчилися медикаменти, а десятки тіл залишаються на вулицях і в будинках, оскільки окупанти забороняють місцевим жителям їх ховати.
Що зробила Україна та до кого звертається МЗС
Люди голодують і виживають завдяки залишкам овочів із городів, домашнім консерваціям і навіть равликам; російські військові погрожують жителям зброєю та відбирають продукти. Українські військові двічі передавали жителям продукти, скидаючи їх з дронів. Удруге вдалося доставити майже 400 пакунків із харчовими продуктами, медикаментами та дитячими наборами загальною вагою 4 тонни. Сибіга звернувся до ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста та міжнародних партнерів із проханням використати всі доступні канали для створення евакуаційних коридорів і негайного доставлення допомоги.
Залишити відповідь