2 жовтня 2026 року у бідних передмістях Парижа розпочалися масові протести старшокласників через жахливий стан шкіл, переповнені класи та нестачу викладачів. Акції швидко поширилися на Марсель, Страсбург, Тур, Лілль, місто По та департамент Сена-Сен-Дені й охопили понад 1200 ліцеїв по всій країні. На підтримку учнів долучилися батьки та вчителі. За даними профспілки CGT, у департаменті Сена-Сен-Дені в акціях узяли участь близько двох третин старших шкіл регіону, а в двох третинах навчальних закладів залишаються вакантними посади вчителів.
Перебіг подій 2–4 жовтня
Лише у 2026 році уряд скоротив понад 3 тисячі вчительських посад. У деяких школах скасовували уроки математики, гуманітарних дисциплін, англійської мови та фізкультури. Школярі з передмість називають таку політику «класизмом та расизмом», вимагаючи належного фінансування та рівних умов для учнів незалежно від місця проживання. Акції відбуваються на тлі запланованих бюджетних обмежень французької влади.
Сутички, постраждадейки та реакція влади
Мітинги переросли у сутички. Поліція застосувала проти підлітків сльозогінний газ та гумові кулі; окремі протестувальники дістали пошкодження очей, вибиті зуби та удари по голові. Загалом силовики затримали вже понад 5 тисяч людей. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс назвав ситуацію «неприйнятним кліматом насильства», заявивши, що протестувальники «атакують правоохоронців, кидають у них предметами й лаються», а також намагаються вчинити підпали, і закликав відновити порядок. Востаннє шкільні протести такого масштабу у Франції відбувалися в 1990-х роках.
Залишити відповідь